Вивих ліктьових суглобів у цуценя

Морріс з’явився на світ в результаті патологічних родів. І в той час, коли його брати та сестри вже намагалися бігати, смішно переставляючи малесенькі лапи, він сидів у сторонці. На другому тижні життя малечі стало зрозуміло, що цуценя не ходить. Власники звернулись до лікаря, якій поспішив їх заспокоїти: все налагодится, це рахіт. Але “рахіт” ніяк не проходив, ставало лише гірше. 

Власники звернулись до ветеринарного ортопеда, який запропонував їм почекати зо два місяці, коли цуценя підросте, потім прооперувати. Власники не погодились.

Так вони потрапили до Фауни, де після огляду та діагностики їм запропонували план. План узгодили і приступили до його реалізації. Моррісу на той час виповнилось 2 місяці. 

Першим етапом провели відкриту репозицію обох вивихнутих ліктьових суглобів, провели остеосинтез суглобів. Тут було не просто, адже цуценя, не дивлячись на проблеми, активно росло і зупинятись не збиралось. Отже, лікарям потрібно було так продумати конструкцію, щоб вона не фіксувала сустави в одному положенні та не заважала зонам росту. З цим впорались.

Наступний етап – постановка ортезів – зовнішніх фіксаторів, які повинні були допомогти подолати слабкість променево-зап'ясткових суглобів та вирівняти лапки. Два місяці малеча повинен був провести в ортезах, потім його чекала повторна операція зі зняття металоконструкцій.

Два місяці промайнули. Ортези зняли. Металоконструкцію поки вирішили не знімати – немає запалення чи якогось дискомфорту, тому ще деякий час вони конструкції допомагатимуть малечі.  Морріс поводится, як звичайне цуценя – бігає та стрибає безкінцево)) Це, як ви розумієте, лише тішить власників. І нас, чого приховувати.