Усунення синдрому кінського хвоста

Синдром кінського хвоста – важкий неврологічний розлад, котрий супроводжується порушенням функції задніх кінцівок.

Існує два типи синдрому кінського хвоста:

• Перший тип захворювання проявляється в ранньому віці і пов’язаний з недорозвиненням суглобових відростків і зміщенням крижової кістки по відношенню до L7.  Даний тип синдрому кінського хвоста у тварин важко діагностується у зв’язку з тим, що його симптоматика схожа з різними ортопедичними захворюваннями.
• Другий тип цього неврологічного захворювання проявляється у віці від трьох до семи років. Причинами його виникнення є утворення міжхребцевої грижі, кісткові нашарування і генетичні порушення в розвитку хребта.

Клінічними ознаками синдрому кінського хвоста у тварин є втрата активності, порушення функції задніх кінцівок, ускладненість рухів. Відсутність лікарської допомоги може призвести до повної втрати чутливості задніх кінцівок, парезу чи параплегії.

Діагностика синдрому кінського хвоста комплексна і включає в себе збір анамнезу, неврологічне дослідження, загальний і біохімічний аналіз крові, рентгенографічне дослідження і дослідження СМР, КТ, МРТ.

Лікування синдрому кінського хвоста у собак може бути консервативним, однак основне лікування – оперативне. Хірургічне втручання проводиться відразу, як тільки встановлено діагноз і визначені причини виникнення захворювання . тип оперативного втручання  обирається в залежності від першопричини захворювання і ступеню розвитку патологічного процесу.

Це може бути попереково-крижова ламінектомія, фасетектомія, фораменотомія. Невід’ємною частиною післяоперційної реабілітації є фізіотерапія. Процес оперативного втручання і етапи післяопераційної реабілітації потребують високого професіоналізму як хірургів так і середнього медичного персоналу, котрий буде слідкувати за процесом одужання паціента.