Посилання скопійоване

Собака проковтнув м’ячик. Кіт з’їв ланцюжок. Собака дістався смітника та наївся костей. Кішка проковтнула пакетик. Список можна продовжувати без кінця – наші домашні улюбленці доволі часто жують предмети, що для жування особливо не призначені. Або не призначені зовсім.

Стороннє тіло у собаки або кота може вийти самостійно, а може залишитися в організмі – застрягти у стравоході, закупорити кишківник або просто без діла бовтатися у шлунку. Хоча без діла – це не про стороннє тіло, адже воно у будь-якому разі шкодить тварині. Навіть, якщо бовтається у шлунку і не травмує його стінки гострими краями. Ерозії, язви стінки шлунка – це прямі наслідки довготривалого знаходження стороннього тіла у шлунку.

Ендоскопічне видалення сторонніх тіл у собак і котів

Це найчастіший запит у власників, чиї тварини проковтнули щось неїстівне. Але є але. Не завжди можна видалити чужорідний предмет ендоскопічно. І йдеться аж ніяк не про досвід ветеринарного лікаря або наявність необхідного обладнання – ми перші в Україні впровадили ендоскопічну методику в практику і вже понад 15 років з нею успішно працюємо. Тобто “не завжди можливо” – це не про наші особисті можливості). Виключно про методику.

Досвідчений ветеринарний хірург може видалити стороннє тіло майже із будь-якого “надійного місця”, навіть із товстого кишківника. Проте не кожне стороннє тіло – важливий розмір і структура.

Гладенький м’яч, вкритий слизом. Брошка або кістка, що щільно застрягла. Вщент розгризені кістки, що забили кишківник. Нитки або “дощик” з новорічної ялинки. Трусики, які застрягли на виході зі шлунка. Безліч пластикових шматочків від іграшки, що розмістилися по всій довжині кишківника.

Всі ці предмети об’єднує одне – їх, в принципі, можна, але не потрібно видаляти ендоскопічно, бо це може призвести до більших проблем.

Гладенький м’ячик дуже складно підчепити маніпулятором – набагато швидше його дістати традиційним методом і тварина буде менше часу знаходитися під наркозом. Те саме відноситься до розгризених іграшок або кісток – діставати їх по шматочку – дуже багато часу.

А якщо проглоченими шматочками всіяний кишківник – ендоскопічне видалення й поготів недоцільне. Дістаючи маніпулятором предмет, що застряг у стінці стравоходу або шлунка, можна додатково травмувати стінки органу. Та ж ситуація з предметами, що мають гострі краї. Про нитки та дощик, думаємо, пояснювати не потрібно.

Вирішувати, яким методом діставати стороннє тіло, повинен хірург, аж ніяк не власник. Тільки хірург може адекватно оцінити ситуацію, маючи на руках факти.

І якщо на одній стороні два невеликих прокола в області живота але кількагодинний наркоз, а на іншій – невеликий шрам від розрізу і короткотривалий медичний сон, повірте – краще вибрати другий варіант.

Втім, є й третій – ендоскопічно асистована операція. Це така “золота середина” між відкритим оперативним втручанням і ендоскопічним. Але такий варіант теж не завжди можливий – на розсуд хірурга.

Ветеринарні хірурги Фауна-сервіс завжди виступають за мінімізацію травм. Але вміють розставляти пріоритети, тому іноді ендоскопічне видалення стороннього тіла може переходити у відкрите оперативне втручання. І це не означає, що лікар поганий. Це означає, що він вибрав вірний приорітет – здоров’я пацієнта.

І до речі – трусики й нитки дістали традиційним методом. Обручку та інші предмети – ендоскопічним.