Комаха, що настирливо дзижчить над вухом і майстерно ухиляється від газети – це всім знайомий комар. На перший погляд абсолютно не шкідлива комаха, насправді – небезпечний ворог, переносник дирофіляріозу – паразитарного захворювання, від якого страждають і собаки, і люди.
Дирофіляріоз у собак – це захворювання, що викликається особливим видом гельмінтів. Захворювання відноситься до досить великої групи гельмінтозів, що мають загальну назву – філяріоз.
У собак зареєстровано два види дирофілярій – D. immitis та D. repens. Перші паразитують у порожнинах серця та великих судинах, а другі – у підшкірно-жировій клітковині.
Цикл розвитку дирофілярій
Дирофілярії, перш ніж стати статевозрілими особинами, повинні пройти п’ять стадій розвитку. Розглянемо цикл розвитку цього гельмінта, починаючи з статевозрілої особини, яка знаходиться в тілі тварини.
Доросла самка гельмінта має близько 30 см в довжину і протягом доби може “подарувати” собаці близько 30 000 личинок – мікрофілярій. Мікрофілярії потрапляють у кров тварини і розносяться по всіх органах та тканинах. Ці личинки завдають величезної шкоди організму тварини, але вони є заразними для оточуючих при прямому контакті.
Проміжний господар (комар), живиться кров’ю зараженої тварини, будучи своєрідним «інкубатором» у розвиток личинок. Личинки живуть у тілі комара приблизно 17–19 днів, після чого стають заразними для інших тварин, зокрема й для людини.
При укусі комара, у кров здорової тварини потрапляють готові до подальшого зростання личинки, які протягом 7-8 місяців досягають статевозрілої стадії і дають нове потомство мікрофілярій.
Симптоми дирофіляріозу у собак
Клінічні прояви цього захворювання можуть значно варіювати в залежності від виду гельмінту, ступеня інвазії та часу перебування глистів в організмі.
Загальними проявами для будь-якого виду гельмінтів є слабкість, зниження апетиту, грайливості, можлива кульгавість.
У зв’язку зі зниженням резистентності імунної системи, на тлі дирофіляріозу можуть розвиватися (або загострюватися) найрізноманітніші захворювання: від порушень мозкового кровообігу до розвитку гнійно-запальних захворювань органів черевної порожнини – піометри, гнійного простатиту, гострого гепатиту, гострого пієлонефриту.
Для серцевих глистів характерний розвиток так званого «порожнинного синдрому». Цей синдром характеризується розвитком набряків та появою рідини у всіх порожнинах організму. Насамперед, у черевній та грудній порожнинах. На жаль, розвиток цього синдрому є стадією захворювання, що далеко зайшла, врятувати тварину при цьому практично неможливо.
Специфічні прояви дирофіляріозу D. immitis: стомлюваність, зниження ваги, кашель, задишка, аритмії, збільшення правих відділів серця, шуми в серці, асцит, набряки, характерні рентгенологічні зміни у легенях, гепатоспленомегалія.
За наявності підшкірних паразитів, як правило, спостерігається свербіж, поява шкірних проблем, виразок, гнійників, що довго не гояться, ран і т.д. Досить часто при розтині підшкірних гнійників виділяються живі статевозрілі гельмінти.
Специфічні прояви дирофіляріозу D.repens: підшкірні гранульоми, пухлини, абсцеси.
Загальні прояви захворювання обумовлені наявністю великої кількості мікрофілярій у крові, які розносяться струмом крові у всі органи та тканини. Мікрофілярії мають багатокомпонентну шкідливу дію на органи і тканини організму, що і визначає численні клінічні прояви.
Діагностика дирофіляріозу у собак
Для діагностики дирофіляріозу використовують такі методи:
- пряма мікроскопія нативного мазка крові під малим збільшенням;
- метод збагачення Кнотта;
- фільтраційний метод;
- імуноферментний метод ELISA (для виявлення виду дирофілярій);
- ПЛР – діагностика.
Крім того, ми рекомендуємо проводити додаткові діагностичні дослідження: електрокардіографія, рентгенографія органів грудної та черевної порожнин, ехокардіографія, клінічні та біохімічні аналізи крові, сечі, біопсія пухлин шкіри, лімфовузлів.
Лікування дирофіляріозу у собак
Лікування цього захворювання – не просте завдання. Це зумовлено багатокомпонентним, тотальним ураженням органів та тканин, а також можливістю розвитку тяжких ускладнень у ході терапевтичних маніпуляцій.
Найбільш важким ускладненням є тромбоемболії великих судин та порожнин серця, що може призвести практично до миттєвої смерті тварини. Кожен конкретний випадок потребує індивідуального підходу до розробки тактики лікування.
Лікування дирофіляріозу є багатокомпонентним:
- використання специфічних протипаразитарних препаратів;
- синдромна терапія;
- симптоматична терапія;
- детоксикація;
- використання імуномодуляторів.
Серед препаратів, що використовуються для лікування цього захворювання, переважають так звані мікрофілярицидні, ті, що вбивають личинок дирофілярій. Ці препарати одночасно гальмують репродуктивну функцію дорослих особин, даючи можливість позбутися прямої негативної дії мікрофілярій на досить тривалий період часу.
При дуже великій інвазії, коли в організмі тварини знаходиться величезна кількість дирофілярій, необхідно проведення повторних курсів лікування, до повного знищення личинок і досягнення токсичної дії лікувальних препаратів на дорослих гельмінтів. В основному достатньо проведення одного терапевтичного курсу з наступними контрольними дослідженнями кожні три місяці.
За даними нашого госпіталю, понад 80% усіх тварин після проведення мікрофілярицидної терапії не потребували повторних курсів лікування.
Фахівці Фауна-сервіс мають великий клінічний досвід лікування дирофіляріозу, який ґрунтується на даних світової літератури, а також на власних дослідженнях та розробках своїх програм лікування цієї патології. За будь-яких варіантів цього гельмінтозу наші лікарі знайдуть оптимальний індивідуальний підхід до лікування вашої тварини з урахуванням вже наявних ускладнень та супутньої патології.
Ще раз хочеться наголосити, що спрощені варіанти, які полягають у введенні лише одного протипаразитарного препарату, можуть закінчитися загибеллю тварини. Тільки комплексний підхід до терапії з урахуванням усіх можливих проявів хвороби та профілактики можливих ускладнень гарантує успіх.
Профілактика дирофіляріозу у собак
Своєчасна обробка собак протипаразитарними засобами та недопущення контакту з комарами та іншими комахами, що кровососають, є першочерговим заходом профілактики дирофіляріозу у собак. Не хворійте!
