Ринопластика у котів і собак, це хірургічне втручання, що проводиться з метою розширення просвіту носових ходів. Зазвичай, проводиться через наявність брахіцефалічного синдрому. Рідше – через вроджені аномалії або травми.
Стеноз ніздрів у котів та собак – невіддільний супутник брахіцефалічного синдрому. Але не стенозом єдиним. Брахіцефалічний синдром може похизуватися і подовженням м’якого піднебіння, вивернутими гортанними мішечками, гіперплазованою трахеєю абощо. Чи обов’язкова наявність усіх перелічених патологій? Ні. Іноді “обходиться” тільки стенозом.
Отже – стеноз ніздрів у котів та собак, це звуження носових ходів. Найчастіше – у тварин брахіцефалічних порід (тобто, порід з короткою, наче втиснутою всередину мордочкою). Помітити стеноз нескладно, якщо у носовому дзеркалі замість симпатичних дірочок – вузькі щілини – це і є стеноз.
Тварина, яка має стеноз ніздрів, зазвичай, хропе, сопє, має важке, утруднене дихання або й поготів – дихає відкритим ротом. Але хропіння і сопіння – то не є головними проблемами. Проблеми, що виникають через стеноз ніздрів, наростають поступово. Зовні це виглядає так: тварина стає все більш млявою, апатичною, важко дихає у спеку або під час активностей, менше їсть, більше спить.
Ця симптоматика пов’язана з тим, що організму не вистачає кисню. З часом ситуація погіршується і, якщо не розв’язати проблему, все може закінчитися летально у молодому віці через абсолютно різні причини.
Стеноз ніздрів у собак і котів, наслідки
- Тепловий удар. Більше про літо. Тварини зі стенозом ніздрів не мають змоги регулювати температуру тіла і навіть незначна (за людськими мірками) спека може призвести до теплового удару, який, своєю чергою, може закінчитися смертю тварини. Особливо, якщо допомога не надана вчасно.
- Порушення дихальної системи. Набряк дихальних шляхів, колапс горлянки і трахеї, хронічна дихальна недостатність. Це все – наслідки утрудненого дихання, що спричиняє негативний тиск у верхніх дихальних шляхах.
- Проблеми ШКТ. Конкретно – гастрит. Через те що тварина, не маючи змоги повноцінно дихати носом, часто дихає ротом, у шлунок потрапляє чимало повітря. Тварини страждають від метеоризму, надалі може розвиватися гастрит, який виникає через те, що надмірний об’єм повітря подразнює слизову шлунка.
- Аспіраційна пневмонія. Логічніше, звісно, її буде віднести до проблем дихальної системи, але в цьому випадку вона може розвиватися саме через гастрит. Річ у тому, що гастрит у котів та собак провокує блювання. Під час цього неприємного процесу блювотні маси можуть потрапляти у дихальні шляхи. Так виникає аспіраційна пневмонія.
- Серцева недостатність. На фоні хронічної дихальної недостатності, хронічної гіпоксії, може розвиватися стан легеневої гіпертензії, що своєю чергою, може призвести до порушення роботи правих камер серця («легеневе серце») і як наслідок – правосторонньої серцевої недостатності.
Список можна продовжувати. У ньому будуть і втрата свідомості під час фізичних навантажень, і пролапс гортанних мішечків, і параліч гортані та ще багато серйозних, а повсякчас і смертельно небезпечних станів.
Всі ці наслідки об’єднує одне: їх можна уникнути, якщо своєчасно провести ринопластику своєму коту чи собаці.
Ринопластика у котів і собак
Ринопластика у котів і собак, це хірургічне втручання, що проводиться з метою розширення просвіту носових ходів. Собакам (виключно через розмір носового дзеркала), операцію провести простіше, ніж котам.
Якщо почитати в інтернеті, то, здається, операція – проста і нема нічого, що може піти не так. Але ні. То тільки здається, бо серед наших пацієнтів чимало хвостатих, які приходять до нас для проведення повторної ринопластики.
Все через те, що післяопераційний рубець, який утворюється доволі скоро після втручання, заважає вільному диханню так само сильно, як і звужені ніздрі. З собаками легше – невеликого об’єму рубцова тканина зазвичай не перешкоджає диханню, а от маленькі котячі носики сильно страждають внаслідок некоректно проведеної резекції.
Для проведення правильної резекції носових ходів ветеринарному хірургу необхідно підібрати ділянку тканини, що на ній би не заважали надалі навіть тоненькі рубці. А ще – лікар повинен провести резекцію таким чином, щоб добитися загоєння рани первинним натяжінням – у такому випадку утворення рубців мінімальне. Про те, щоб не деформувати носове дзеркало говорити не будемо, це й так зрозуміло.
Етапи проведення ринопластики у собаки
А що після проведення ринопластики?
Якийсь час після проведення ринопластики тварина ще буде хропіти або сопіти – це пов’язано з післяопераційним набряком. Але, за кілька днів після зняття швів, ситуація стабілізується і тварина зможе дихати вільно.