Життя Уолтера останнім часом важко назвати простим. Тривалий розлад дефекації у собаки тривав майже півтори роки – разом з калом виходив слиз, кров, та й сам процес дефекації був не зовсім комфортним для симпатичного песика.
Весь цей час власники намагались вилікувати свого улюбленця у різних клініках але безрезультатно. Врешті-решт Уолтера привезли до нас для проведення колоноскопії.
Під час ендоскопічного дослідження хірург виявив доволі велику пухлину, що майже перекривала весь просвіт товстої кишки. Першим етапом вирішили провести біопсію. Поки чекали результатів, Уолтеру проводили медикаментозне лікування – пухлина виявилась не единою проблемою собаки.
Результати біопсії порадували всіх: новоутворення доброякісне, поліпи. Проте, незважаючи на свою доброякісну природу, поліпи все ж добряче перешкоджали нормальному собачому життя, тож від них треба позбутися.
Поліпи вибрали чи не найскладніше місце для розміщення – під лонною кісткою, де розташовано чимало кровоносних судин. Щоб дістатися до них потрібно було б в ідеалі розрізати лонне зчленування, але це додатковий час на відновлення й чималий. Тому хірург вирішив спробувати обійтись без такої підвищеної травматизації.
Йому вдалося. Операція проводилась під контролем ендоскопа – це потрібно для того, щоб визначити межі пухлини і провести резекцію у межах здорової тканини (поліпи розташувалися на доволі великому відрізку кишківника – 8 см). Після резекції лікарі ретельно очистили черевну порожнину – товста кишка не найчистіше місце навіть після клізми.
Нормально і, головне, самостійно, какати Уолтер почав на другий день. Процес загоєння анастомозу пройшов без неприємностей, тож собака вже вдома і потроху налагоджує усі свої природні процеси.
