Лікування важкої патології кишково-шлункового тракту: пухлина шлунку, пілоростеноз і мегаєзофагус у собаки

Майже половину свого недовгого (півтора рочки) життя Лола блювала. Власники, зрозумівши, що ситуація тільки погіршується, відвезли хвостату до Львова, де їй провели гастроскопію та поставили діагноз — пілоростеноз (звуження вихідного відділу шлунка). Лолі призначили консервативне лікування, яке начебто спрацювало, проте через деякий час блювання повернулося. За три останні місяці Лола втратила три кілограми ваги.

Діагностика та виявлення причин у Фауна-сервіс

До нас маленька французька бульдожка потрапила у дуже виснаженому стані: тоненькі реберця можна було порахувати, навіть не торкаючись собаки.
Першим етапом ми провели повторну гастроскопію. Результати були вкрай неприємними: через стеноз вихідного відділу їжа не проходила далі у кишківник, частково накопичуючись у шлунку та сильно його розтягуючи. Інша частина їжі поверталась назад у стравохід, через що він розтягнувся більше ніж вдвічі. Також була виявлена ймовірна причина патології — новоутворення шлунку в області вихідного відділу, що частково перекривало пілорус.

Хірургічне лікування патології ШКТ собаки

Для порятунку життя маленької пацієнтки необхідно було провести хірургічне втручання.

Етапи проведеної операції:

• Часткова резекція шлунку: видалення частини органа, що була уражена пухлиною.
• Шлунково-кишковий анастомоз: відновлення цілісності та прохідності травного тракту.
• Корекція отвору діафрагми: хірург зімкнув ніжки діафрагми для забезпечення її коректної роботи.

Цікаво, що фундоплікація (яка зазвичай виконується при розширеному стравоході) не проводилась. У випадках набутого мегаезофагусу існує вірогідність самостійного відновлення стравоходу — і ми вирішили дати організму Лоли цей шанс.

Результати лікування собаки

Перші дні після операції наша пацієнтка харчувалась через зонд, а згодом — звичайним шляхом, невеликими порціями. За півтора тижні після втручання ми провели контрольні дослідження, які нас дуже порадували:

• Розширення стравоходу зменшилось.
• Прохідність шлунково-кишкового тракту в нормі.
• Евакуація їжі зі шлунка відбувається у коректні терміни.

Блювання Лолу більше не турбує, тому ми зі спокійною душею відпустили її відновлюватися додому.

Рекомендації для власників

Якщо ви помітили у вашого улюбленця наступні симптоми, не зволікайте зі зверненням до ветеринарного лікаря:

• Регулярне блювання (навіть якщо воно здається епізодичним).
• Швидка втрата ваги на фоні звичного або зниженого апетиту.
• Млявість та виснаження.

Пам’ятайте: консервативне лікування не є ефективним при механічних перешкодах (як-от пухлини), тому вчасна діагностика та гастроскопія можуть врятувати життя тварині.