Історію, а точніше, клінічний випадок, про який ми хочемо розповісти, було переписано кілька разів. У цій історії тісно переплелися між собою людська підлість, жадібність, недалекоглядність і жорстокість. Ймовірно, ви, шановний читачу, приготувалися прочитати одну з зворушливих розповідей про важку долю бездомних тварин, але йдеться про інше.
Серафима – прекрасний мейн кун – власниця теплого будинку та люблячих людей. Все було у Серафими добре до того моменту, коли вона впала з висоти і зламала лапу.
Тут у нашій історії з’являється новий герой та нове місце подій. Професійна етика не дозволяє називати імена, тому імені не буде, а нове місце подій назвемо “клініка N”.
Розповідає Юрій Олександрович, власник Серафіми:
Серафима впала з висоти. Впала дуже невдало – зламала задню лапу і, звичайно ж, ми поїхали до клініки. Лікар, оглянувши лапу і кістку, що стирчить з неї, терміново відправив кішку в операційну. Нам здавалося, що минула ціла вічність, перш ніж нам сказали, що операція пройшла успішно! Радості не було меж! Другого дня ми приїхали до клініки. Лікар показав нам гострий уламок кістки, який він видалив, розповів про операцію, під час якої було встановлено спиці, наклав гіпс на лапу та відпустив додому. Щодня ми приїжджали на перев’язку і якийсь час стан Серафими був нормальним, незважаючи на те, що вона практично не піднімалася.
Через кілька днів зі шва почала сочитися сукровиця, виділятися гній. Це нас, звичайно ж, стривожило і ми поспішили з питаннями до лікаря, який сказав, що таке буває, мабуть, почався запальний процес і, можливо, почалося невелике відторгнення.
Ще за пару днів спиця, яку встановили під час операції, вилізла назовні, а рана нагноїлась ще більше. І знову нам сказали, що так буває. Лікар «відкусив» шматок спиці, який вилазив із лапи, чимось на кшталт плоскогубців, поставив на кінець спиці гумовий ковпачок, щоб не дряпати шкіру і продовжив «годувати» нас обіцянками. Серафимі ставало все гірше та гірше.
Якоїсь миті ми зрозуміли, що треба бігти з клініки N, якщо нам дорога наша кішка. Знайомі порадили Фауна-сервіс. І ось ми тут. Звичайно, різниця між тим, що зробили в клініці N і у вас – колосальна. Коли мені показали рентген знімки Серафими, то я, навіть не будучи ветеринарним лікарем, зрозумів, що тут якась помилка, кістки так збирати не можна! Що вже говорити про лікарів, які, дивлячись на знімки, просто заніміли. Нині вже все позаду. Завдяки Павлу Рейнгольдовичу та лікарям Фауна-сервіс Серафима може ходити, і ми дуже вдячні вам за цю можливість!
Я хотів би, щоб ви розповіли цю історію. Можете назвати клініку та прізвище лікаря, нехай він не покалічить більше жодної тварини. Я, звичайно, припускаю, що він непоганий лікар. Просто ніколи не робив таких складних операцій, які неможливо виконати, не маючи достатнього досвіду та необхідного обладнання. Найприкріше в цій історії те, що лікар бачив, що все пішло не так. Розумів, що розпочався процес нагноєння, але продовжував розповідати нам казки. Чому? Адже він має захищати тварин, лікувати, а не калічити.
Розповідає Павло Рейнгольдович Пульняшенко, головний лікар Фауна-Сервіс:
Тварина надійшла до нас у тяжкому стані. На правому стегні зяяла гнійна рана, з якої стирчали кісткові уламки і незрозуміле залізо. Після розмови з власником та огляду Серафими стало зрозуміло, що такі жахливі наслідки операції викликані неправильно підібраними металоконструкціями та, власне, вкрай невірно обраною тактикою лікування у клініці N. Окрім неправильної тактики лікування, лікар припустився ще однієї грубої помилки – під час операції він не побачив розбитого суглоба та інших ушкоджень, спричинених падінням, не кажучи вже про те, що саму операцію виконав дуже погано.
Таке «лікування» спровокувало розвиток остеомієліту: гниття зазнали кістки та м’які тканини навколо них, гнійним процесом був уражений і суглоб.
Завдання перед нами стояло дуже непросте – чесно кажучи, кінцівку варто було ампутувати, шанси на її порятунок були мінімальні, проте ми готові були спробувати, а власник – довіритися нам. Під час операції ми видалили не тільки стару металеву спицю, а й безліч нежиттєздатних уламків кісток і, вже використовуючи правильну технологію металоостеосинтезу, склали все знову. Оперативне втручання було непростим, у процесі довелося провести внутрішньокісткову ін’єкцію (введення антибіотика через спеціально поставлений катетер) та дві шкірні пластики для закриття ушкоджених м’яких тканин. Крім того, лікарі в попередній клініці прогледіли ще один важливий момент – на передній лапі у Серафими був розрив зв’язок променево-зап’ясткового суглоба, який також довелося виправляти (саме за цією причиною Серафима не ходила – у тварини було пошкоджено дві лапи).
Незважаючи на всю складність операції, результат ми отримали чудовий – вдалося зберегти не тільки функцію кінцівки, але й суглоба! Вже за кілька днів після операції Серафима обережно, але ходила!
Зліва – “МОС”, проведений у клініці N, праворуч – МОС, проведений у Фауна-сервіс
