Клінічний випадок, про який ми вам розповімо, має передісторію. Для того, щоб картина стала більш чіткою, почнемо свою розповідь саме з неї.
Боня, безпородна і бездомна собака, потрапила під машину близько двох місяців тому. Наслідки аварії – переломи передніх кінцівок. Волонтери, які підібрали Боню, відвезли її до однієї з київських клінік. Вочевидь, травми однієї з лап були настільки серйозними, що довелося вдатися до ампутації. Другу ж лапу вдалося зібрати, проте проблеми Боні продовжувалися – поламані кістки не зрослися.
Протягом двох місяців собака знаходилася в клініці, проте на місці перелому замість кісткової мозолі сформувався хибний суглоб – кінцівка згиналася в різні боки, що викликало сильний біль.
Боня не ходила – на хвору лапу ставати вона не могла, другої у неї більше було. Лікарі розглядали варіант фіксації пошкодженої кістки за допомогою спиці, проте даний метод був би неефективним – малоймовірно, щоб кістка зрослася і собака могла ходити, не відчуваючи болю. Волонтери почали шукати інші можливості.
Так Боня з’явилася у ветеринарному госпіталі Фауна-сервіс, куди її привезли, сподіваючись виправити ситуацію. Після тривалого обговорення рентгенологічних знімків пацієнта Павлом Рейнгольдовичем було прийнято рішення провести найскладніше та унікальне оперативне втручання – аутотрансплантацію кісткового фрагмента. Інші варіанти були неприйнятними, тому що частина пошкодженої кістки розсмокталася, і цю частину необхідно замінити донорською кісткою.
Існує кілька варіантів трансплантації кісткової тканини: аутопластика (пересадка власної кістки), алопластика (пересадка донорської кістки того ж виду) та ксенопластика (пересадка кістки іншого біологічного виду). Найкращі результати спостерігаються при аутопластиці (аутотрансплантації), це пов’язано з біологічними властивостями кістки, що пересаджується. Саме цей варіант трансплантації було застосовано хірургами ветеринарного госпіталю.
Проте, аутотрансплантація передбачає проведення одночасно двох оперативних втручань: перше – для забору тканини, друге – безпосередньо пересадка кісткового фрагмента. Необхідний матеріал був узятий зі здухвинної кістки – у цій частині кістяка знаходяться кістки, придатні для пересадки.
Фрагмент губчастої кістки, вилучений лікарями, є найбільш прийнятним варіантом для трансплантації, оскільки його структура досить легко дозволяє моделювати трансплантат відповідно до потрібної форми.
Друга частина оперативного втручання була набагато складнішою – розкривши рану, лікарі виявили велику кількість фіброзної тканини, що утворилася на місці перелому, частково резорбовану (розсмоктану) кістку і серйозно постраждалі нерви та кровоносні судини, які надалі повинні забезпечувати загоєння рани та формування кісткового мозолю.
Видаливши всю фіброзну тканину та очистивши краї пошкоджених кісток, хірурги підготували поле для пересадки кісткового фрагмента. Перемістивши кістку на місце дефекту, лікарі зафіксували трансплантат реконструктивною пластиною – згодом він проросте судинами та створить необхідні умови для формування кісткового мозолю.
Оперативне втручання, яке тривало близько трьох годин, пройшло успішно, проте прогнози досить обережні. Через тривалий патологічний процес, що проходить у лапі, відновлення тварини буде тривалим і болючим, але все ж таки, лікарі очікують позитивного результату.
Зараз Боня вже прийшла до тями, ветеринари, які уважно стежать за відновленням тварини, відзначають позитивну динаміку – собака їсть, п’є і навіть намагається підніматися!